Піст

Я інвалід, і лікар категорично проти того, щоб я дотримувався посту. Що мені робити?

Пост - це боротьба з гріхом через утримування від певної їжі та обмеження власних бажань заради духовного зростання. Певний раціон їжі не є метою посту, а лише засобом її досягнення. Тому, якщо лікар, який лікує тіло встановив дієту, її треба виконувати.
Але окрім тіла у людини є й душа. Якщо у нас проблеми зі здоров’ям тілесним - ми звертаємося до лікаря за порадою. Так само, за порадою з приводу здоров’я духовного треба звертатися до священика, який і порадить як бути конкретній людині у конкретній ситуації. Бо як для лікування тіла потрібен особистий підхід до кожної людини, так і у духовному житті немає рецептів на всі випадки життя.
Правила посту у Православній Церкві передбачають можливість його пом’якшення для хворої людини. А ступінь цього пом’якшення ви повинні з’ясувати у свого духівника, або парафіяльного священика. Отримавши від нього благословення, ви зможете і виконати дієту і не порушити піст.
Наприклад, непісні продукти, які лікар обґрунтовано не дозволяє вилучити з раціону, можна приймати як ліки. Слід також розпитати лікаря, чому він вважає для Вас неможливим дотримуватися посту? Можливо це пересторога, або навіть забобони чи нерозуміння справжньої суті посту. Тоді спробуйте спокійно пояснити все лікарю, і я вірю, що він Вас зрозуміє.

З якого віку належить розпочинати піст дітям? Чи повинні постувати немовлята?

Піст - це аскетичний подвиг людини, який потребує поступовості та підготовки. У традиційних церковних сім’ях це питання вирішується поступовим навчанням дитини свідомому посту.
Взагалі, для дітей піст може починатися з певних тимчасових обмежень. І не тільки в їжі. Це може бути й відмова від перегляду деяких телепрограм, музики або комп’ютерних ігор. Важливо, щоб це був вибір дитини, а не заборона батьків.
Одночасно, дивлячись на батьків, маючи їх за приклад, дитина навчатимется основам віри, християнського життя і благочестя.
Розпочинати привчати дитину постити можна з часу першої сповіді, тобто приблизно з 7 років. Саме з цього віку Церква перестає вважати дитину немовлям. Але й до церковного повноліття ще дуже далеко.
Тому у церковному вихованні дитини потрібна поступовість. Повинні пройти роки, поки вже доросла людина зробить свій свідомий вибір і скаже: Я хочу і буду поститися.

У чому головний сенс Різдвяного посту?

Різдвяний піст як і інші багатоденні пости встановлений ще за часів перших християн. Колись це був час не тільки підготовки до Різдва, але й часом навчання для тих, хто бажав прийняти хрещення і стати християнином.
Мета Різдвяного посту - гідно підготуватися до зустрічі Христа Спасителя, який прийшов у світ заради нашого спасіння. Піст - це час для каяття, тому віруючій людині треба хоч би один раз прийти до сповіді та причастя. Піст - це час, коли ми взагалі посилюємо свої молитви та частіше відвідуємо богослуження. Піст - це час, коли ми більше уваги приділяємо духовному, більше читаємо Святе Письмо, богословську, святоотецьку та іншу духовну літературу, готуючись до Різдва Христового.
І очистивши душу і тіло, ми сподіваємося гідно зустріти Новонародженого Сина Божого, який очікує від нас не тільки радісних святкувань, а чистого серця та щирого бажання бути його учнями, виконувати його заповіді та наслідувати життя вічне.

Як правильно вперше підійти до сповіді?

Той, хто вирішив йти до сповіді, перш за все повинен відкинути зайвий сором, прийти до церкви або монастиря та запитати священика про свою духовну потребу.
За порадою можна також звернутися до постійних парафіян або до духовної літератури, яку можна знайти в православних храмах та спеціалізованих церковних книжкових магазинах.
Але є головне, що повинен знати кожний, хто має бажання примиритися з Богом та власною совістю у таїнстві покаяння.
Перш за все треба осягнути зором власне життя, розмислити над тим, чим ви завинили перед Богом та перед людьми. Щоб збагнути це, можна уважно прочитати 10 заповідей, та порозмислити над ними.
Напередодні першої сповіді за благочестивою традицією треба декілька днів провести в пості, молитві та читанні Святого Письма. Пам’ятаючи слова Молитви Господньої „і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим”, треба примиритися з усіма, попросивши прощення у тих, кому ви завинили, та простити того, хто завинив вам.
І тоді, очистивши сумління, можна йти до Бога, який каже: „Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!" (Мф. 11, 28).