Пороги

Приїхав з дороги до рідного дому
Низенько вклонився порогам своїм
Пороги привітно завжди зустрічають
І з радістю кличуть мене в рідний дім

Коли приїжджаю усі зустрічають
В очах моїх радість і сльози у них
Бо серденько плаче душа так страждає
Що матусі моєї немає в живих

Заходжу в оселю кругом так затишно
На стінах ікони висять в рушниках
З портрета до мене всміхається мати
В неї щира усмішка в материнських устах

Огляну подвір’я, пройдусь по садочку
Зупинюсь на межі, подивлюся у вись
Як було згадаю усе пам’ятаю
В далекім дитинстві, що було колись

І ранки у росах і трави в покосах
Та спів соловейка і клич журавля
Все гарно розквітло і мило привітно
Бо тут народився — моя рідна земля

Буває ночами у снах моїх сняться
Рідненька ненька і батько мої.
Та батьківська хата ромашки і м’ята
Що сіяла мати в саду на весні

Приїхав з дороги до рідного дому
Присів на хвилинку у домі своїм
Присів бо втомився, водиці напився
За все вдячний Богу і рідним моїм

Тобі вдячний брате і Вам вдячний сестри
І вірним сусідам за добрі труди
Що Ви у родині по нині єдині
Так можете вірно любов берегти

За всіх я молюся і Бога благаю
За нашу країну, за нашу рідню
Щоб в мирі жилося і все щоб збулося
У кожному році і кожному дню