Страшний суд


Спираючись на Божественне Одкровення, Свята Церква вірить у кінець світу і вчить про нього. Про можливість зміни нашої планети говорять і вчені нашого часу.

Згідно з Откровенням, наприкінці світу небо і земля зміняться вогнем. І будуть «нове небо і нова земля», пише у Апокаліпсисі святий євангеліст Іоанн Богослов (Одкр. 21,1). Усі, хто житиме на землі, зміняться за одну мить. Для нас, віруючих людей, питання, коли саме це буде, не таке й важливе. Для нас важливе інше - те, що з кінцем світу неминуче пов'язане друге пришестя Господа нашого Іісуса Христа і останній, тому й Страшний, Божественний Суд, коли кожен пожне те, що посіяв. А це закономірно і логічно.

У своєму земному житті людина рано чи пізно відповідає за свої вчинки - перед законом, перед суспільством, перед собою. За виконаною роботою завжди йде розрахунок, за кожною зробленою справою - подяка чи догана.

Так у визначений Богом час, хочемо ми того чи ні, кожен відповість за своє життя, за всі свої вчинки, більше того - за свої помисли.

У Символі віри, який ми читаємо вдома і в храмі, християни сповідують віру в Господа Іісуса Христа, Який «знову прийде зі славою судити живих і мертвих».

«Ніхто не благий, як тільки один Бог», - чуємо ми слова Спасителя (Мф. 19,17). Він пробачив розбійникові, прийняв покаяння блудного сина і митаря. Ми віримо, що він пробачить і нам. Проте треба пам'ятати, що і розбійник, і блудний син, і митар, які розкаялись, - усі вони мали глибоку віру і надію на Бога, почуття щирого розкаяння. Чи маємо цей дар ми з вами, браття та сестри? На що ми сподіваємося? Чому безтурботно проводимо своє життя? Адже земний час Господь дає для того, щоб кожен із нас мав можливість пізнати вічність, своє людське призначення і Його, Божу, до нас благість і милість. Але не треба забувати, що наскільки Бог благий і добрий до нас, настільки ж і справедливий. Правда завжди перемагає.

Згадуючи слова Христа Спасителя про неминучий Божий Суд над нами усіма, за тиждень до Великого посту Свята Церква б'є на сполох, щоб ми схаменулися, щоб тверезо подумали про майбуття своєї душі, про те, що чекає на нас у вічності. Цьому сприяє прийдешній святий Великий піст.

Виправдання чи осудження на Страшному Суді (адже, згідно зі Святим Письмом, одні підуть у вічну радість, а інші - у вічну муку) залежить від того, як прожили ми наше життя і якими були наші справи: чи нагодували ми голодного, чи напоїли спраглого, чи дали притулок бездомному, чи одягли нагого, чи відвідали хворого, чи втішили ув'язненого? Бо скаже Господь: «...що ви зробили одному з цих братів Моїх менших, те зробили Мені» (Мф. 25,40). А якщо ми цього не зробили людям, то нічого не зробили і Господу Іісусу Христу.

За тиждень до Великого посту Церква нагадує нам про Страшний Суд. Страшний Суд - це не вигадка для залякування, а невідворотне майбутнє, про що свідчить Господь Іісус Христос, наш Спаситель і праведний Суддя.

Дослухаймось ж до голосу Святої Церкви, опам'ятаймося, прийдемо зі стану легковажності до тверезості, згадавши, що є Божий Суд і нас чекає праведний Суддя.

Ніхто з нас не знає, коли настане наша остання година і коли ми зустрінемося з Богом, проте кожен достеменно знає, що година ця неминуча. Тож нам не залишається нічого, як тільки сподіватися на милість Господню і разом із псалмоспівцем Давидом благати Його: «Помилуй нас, Боже, по велицей Твоей милости».

Цитати

«Єпископи є наступниками апостолів Христа. Вони – стовпи Церкви, бо Церква – це громада вірних, побудована «на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Іісус Христос, що на Ньому вся будівля, улад побудована, росте в святий храм у Господі». Церква наша тому і є Православною, що зверігає від апостолів і вчення, і наступництво дарів Святого Духа»