Відпускаються тобі гріхи (Неділя 2-га Великого посту)

Раніше, ніж зцілити розслабленого, Господь відпустив йому гріхи: “Чадо! прощаються тобі гріхи твої… встань, візьми постіль твою та йди до дому твого” (Мк. 2, 5, 11). Цим Господь показав нам, що гріхи служать причиною хвороби, тому спочатку потрібно усунути причину, тоді зникне й наслідок.

Щоб зрозуміти, які згубні дії робить гріх на всю природу людини, потрібно знати, що таке гріх.

Гріх - це, по-перше, моральна отрута, духовна отрута. Попадаючи в організм, отрута чинить страшенне збудження крові, підвищується температура, наступає судорожне виснаження й смерть. Подібне відбувається і в душі, коли в неї проникає духовна отрута, гріховний помисл. В душі виникає таке страшенне хвилювання думок і почуттів, бажань і прагнень, що весь дух горить, доки пристрасні потяги серця не заглушать совість і не вкинуть душу в безодню гріха. Душа, яка відпала від Бога, позбавляється благодаті, стає мертвою.

Які не використовуй протиотрути, але доки отрута в організмі, смерть неминуча; її потрібно витягнути з організму. Так і отруєна гріхом душа. Один засіб спастися - викинути отруту гріха через таїнство сповіді. Після сповіді совість оживотворяється прощенням і помилуванням, отримуючи нову силу і життя, душа натхненням Духа Святого освячується і стає знову придатною для життя, угодного Богу.

Гріх - це сітка, якою диявол виловлює нас у свою волю: ”Хто чинить гріх, той від диявола, бо спочатку диявол согрішив” (1 Ін. 3, 8). Цим засобом він заволодів першою людиною, а потім і усім людством. Обплутавши сіткою гріха, диявол тримав у пекельних кайданах усіх, доки великий Визволитель від кайданів гріховних Господь Ісус не розірвав їх Хрестом і не відкрив бажаючим шлях до покаяння. Христос переміг ворога і звільнив нас від влади диявола, однак ми після великої перемоги добровільно заходимо в диявольську сітку, спокушаючись насолодою гріха. Чи може звільнитися пташка, яка попала в сітку, доки сітка не розірветься? Ні, нею володіє ловець. Вона може битися і злітати, але вона в неволі. Так і грішна душа, чи може вона звільнитися від влади диявола, доки в середині у ній гріх, доки вона в сітці? Один спосіб спастися - перемогти гріх покаянням, розірвати гріховні пута щирим зверненням до Бога. Висоту і недоступність цієї стіни, яка споруджена гріхами людей, Бог зруйнував Своїм Хрестом і смертю. А ми, грішачи, споруджуємо нову стіну, позбавляючи себе світла й богоспілкування. Вихід з такого плачевного стану - сповідь і причащання: ”Коли сповідаємо гріхи наші, то Він, будучи вірним і праведним, простить нам гріхи наші і очистить нас від усілякої неправди" (1 Ін. 1, 9).

Зрозуміло, що істинне сповідання гріхів повинне бути повним і досконалим, щирим. Сповідувати гріхи без твердого наміру зовсім залишити їх рівносильне тому, як би ми сказали Богу: ”Чуємо твій глас, признаємо себе грішними, але залиш нас у сітці диявола, не хочемо розлучатися з нею”.

Небесний Самарянин Господь Ісус Христос лікує і зцілює усякого грішника, що облив себе сльозами покаяння. Животворяща кров Христова тільки тоді живить людину, коли вона приходить до аналою покаяння. Не вести суперечку з правосуддям Божим, а шукати милості й пощади у милосердного Бога і Судді.

Говори Богові твої гріхи і виправдаєшся. Амінь.